EN
На початку повномасштабного вторгнення росії українські бізнесмени та громадськість створили Центр волонтерства та захисту (ЦВЗ). За рік благодійна організація надала допомоги на $98,9 млн (в еквіваленті наданої гуманітарної допомоги). Це 1491 фура, відправлена у 24 області України. За весь час центр об’єднав 2 тис. волонтерів.
У партнерському матеріалі Андрій Немировський, виконавчий директор ТОВ «Регно Італія УА» і голова БО «Центр волонтерства та захисту» розповідає, з ким працює фонд і чому бізнесам буде корисно доєднатися.
Як усе починалося
Протягом першого місяця після 24 лютого було щось неймовірне. У нас по всій Україні дуже багато партнерів і друзів з різних сфер, і всі вони прагнули допомогти країні.
Андрій Немировський, виконавчий директор ТОВ «Регно Італія УА», голова БО «Центр волонтерства та захисту»
На початку це більше нагадувало рух, кожен на себе брав завдання та казав: «Я займусь тим-то», – потім йшов і робив. Але буквально на четвертий-п’ятий день ми зрозуміли, що це не працює. Потрібно, щоб хтось очолив цей рух, якось треба було організувати всі процеси. Запропонували мою кандидатуру. І я погодився.
На старті ми об’єдналися із представниками відомих громадських організацій Львова – «Вартою» та ГО «Народною самообороною Львівщини». У них був досвід громадської діяльності від початку війни 2014 року, а в нас – ресурси та можливість системно допомагати.
Ще ми об’єднали ресторани, які забезпечували гарячою їжею переселенців і тих, хто цілодобово патрулював місто. Перша гуманітарна допомога почала надходити вже 25 лютого. В основному це були речі першої потреби для переселенців, які почали масово приїжджати до регіону.
Перша допомога – завдяки партнерам
Одразу ж ми звернулись до всіх міжнародних партнерів, з якими на той час працювали. І буквально 26 лютого перші фури з допомогою були вже на кордоні з Польщею. Але водії не хотіли заїжджати у країну. Тому ми організували в Польщі склади, де допомогу дуже швидко перевантажували на наші українські фури, після чого все їхало до нас.
Львів перетворився на цілий волонтерський вулик: люди масово дзвонили та запитували, як вони можуть допомогти. Коли приїжджали перші вантажі, то утворювалася ціла черга з охочих допомогти. Завдяки небайдужим цілу фуру насипом розвантажували за якихось 16 хвилин.
З волонтерами окрема історія. Були люди, які говорили, що волонтерська діяльність у нашому фонді їх певною мірою рятує. Були серед нас взагалі іноземці, які все кинули та прилетіли з Англії, Канади чи Америки допомагати нам. Вони купляли собі машину і пів року їздили допомагали з доставкою гуманітарної допомоги.
Тоді допомога фонду ЦВЗ йшла шаленими об’ємами від усіх небайдужих людей у світі: з Австралії, Канади, Японії тощо. Хтось допомагав грошима, щоб ми могли самі закупити все необхідне, хтось – товарами, які самі виробляють.
Потім нам вдалося налагодити системну роботу з пошуку партнерів і донорів, комунікацію через соціальні мережі. До речі, навіть наші соцмережі слугують гідним доказом нашої гуманітарної діяльності.
Логістика під час війни
Ми розуміли, що воєнні події стрімко розгортаються, міста можуть опинитися в оточенні і дуже важливо швидко відправити гуманітарну допомогу зокрема в Маріуполь чи Херсон, тому що в будь-який момент їх можуть оточити. Тому ми сфокусувалися на прифронтових регіонах.
У той час коли логістичні компанії не працювали по всій країні, ми змогли організувати з перших днів доставлення гуманітарної допомоги в усі куточки України. А все завдяки потужній експертизі в логістиці, постійним партнерам і власному бізнесу. Наприклад, у «Регно Італія УА», яка займається гуртовою торгівлею та дистрибуцією, покриття по Україні – 45 тис. точок.
Наш склад дуже швидко став замалим. Ми звернулись до наших партнерів, які відгукнулися та надали ще більший склад на 8,5 тис. кв. м, де 16 фур могли одночасно розвантажуватись-завантажуватись.
Разом з партнерами, працівниками компанії «ВіЯр», ми організували внутрішній функціонал складу. З першого дня запустили відеонагляд, який на хмару записував усю його роботу. Додатково залучили правоохоронців.
Тільки за перший місяць через нас пройшло 486 фур допомоги, і організувати це надзвичайно важко. Це був повноцінний Supply Chain Management (система управління процесами, ланцюжками поставок). Ми з усієї України збирали запити, потім мали пересортувати все, зібрати допомогу згідно із запитами та відправити це все в найгарячіші точки.
Як працює команда
Перший місяць усе у фонді робилося на волонтерських засадах. Але оскільки відповідальність була великою, ми зрозуміли, що на ключових напрямах люди повинні працювати за гроші.
Нам важливо було, щоб структура працювала, тому ми зібрали приблизно 150 людей, які працювали у фонді на постійній основі. Перші місяці в нас був графік 24 години на добу у три зміни.
Зараз у фонді працює 73 людини. З них 44 отримують зарплату, а решта допомагає на волонтерських засадах, наприклад, як я та моя дружина і волонтерка, власниця стоматологічної клініки Маріанна Білик. Зрозуміло, що нам не потрібна зарплата.
Водночас у нас є база, де понад 2 тис. волонтерів. Вони змінюються, по можливості хтось один день на тиждень працює, хтось два дні на місяць, а хтось – з першого дня і до сьогодні.
Наші партнери
У фонді чотири відділи: їжа, гігієна, одяг і медицина. До нашої діяльності долучилися сотні компаній. За рік, якщо рахувати з 24 лютого 2022 року, ми надали допомоги на $98,9 млн (в еквіваленті гуманітарної допомоги, яку надали), відправили 1491 фуру, і за кожним кроком стоїть партнер.
Серед бізнесів, з якими ми працюємо, – «Мітсубісі», «ПриватБанк», «Альтера», криптобіржа Binance, «ОККО», Philips, «Нова пошта» і ще багато інших крутих компаній.
Бізнес намагається підтримувати тим, що є ближчим для нього. Наприклад, мережа аптек «Подорожник» допомагає нам з ліками, а Philips – закривати побутові проблеми.
Оскільки ми на себе взяли дистрибуційну роль, то до нас приходить допомога в такому співвідношенні: 90% – це власне гуманітарна допомога, а 10% – це гроші, які ми можемо витратити на купівлю того, чого бракує, або того, що є в першу чергу необхідним.
На всю допомогу, яку ми передаємо, ми оформлюємо акти прийняття-передання. Якщо ми допомагаємо якимось державним органам, то обов’язково переконуємося в тому, що допомога дійшла за адресою. Особисто приїжджаємо, все фотографуємо, фіксуємо і звітуємо.
Чому з нами працюють бізнеси
Я можу виокремити п’ять таких переваг:
Соціально відповідальний бізнес – це майбутнє. І майбутнє матимуть бренди, які не тільки допомагають країні, а ще й розповідають про це.
Це не моя суб’єктивна думка, це доводить дослідження компанії Gradus Research. 44% українців довіряють тим брендам, які підтримують ЗСУ та ведуть волонтерську діяльність (21%), а також тим, які припинили вести бізнес в росії (34%).
Бізнес, який заробляє гроші та не несе соціальної функції або, якщо навіть несе, не афішує це, ризикує із часом втратити свою частку ринку.
Що нам потрібно зараз
Основні напрями, які є та будуть: медицина, харчові продукти, гігієна й усе, що пов’язане з дітьми. Ще зараз важливо все, що потрібно для відбудови: будівельні матеріали, меблі. Є населені пункти, де повністю знищені будинки, і ми збираємо ресурси, щоб їм допомогти та відновити життя. У деокупованих селах зараз є велика потреба в ремонті даху та потрібні відповідні будівельні й покрівельні матеріали.
Що стосується харчових продуктів і продукції від бізнесу, то відповім дуже просто: відправляйте ту продукцію, яку споживали б самі. Часто компанія може надати на гуманітарну допомогу щось списане – і це недобре. Людям ми таке не відправимо, а подіти його немає куди.
Дуже важливими зараз є матеріали для відбудови, наприклад вікна. Проте найважливіше – кошти, щоб ми самі могли закупити все на місці, дати роботу людям і допомогти їм відбудовувати власні будинки.
За медичними товарами також звертається дуже багато людей, особливо там, де немає аптек. Також ми допомагаємо медичним закладам, зокрема у прифронтових зонах.
Загалом у кожному регіоні є своя проблематика. Наприклад, є міста, у яких банально немає води. І вони залежать від того, привезуть чи не привезуть волонтери цю воду.
Деякі населені пункти вже деокуповані, люди повернулися та готові працювати, але не мають роботи, тому що там заміновані поля. Відповідно, треба допомагати їм з розмінуванням. Звичайно, це проводять державні структури або міжнародні фонди. Але існує і приватна послуга розмінування, яка може допомогти людям повернутися до звичайного життя. Вона коштує орієнтовно 25 тис. грн за 1 га сертифікованого розмінування.
Є регіони, куди волонтери досі не доїжджають через високу небезпеку. А людям треба допомагати з їжею, гігієнічними товарами, одягом. Насправді існує багато різних потреб, і ми намагаємося відповідно для кожного регіону закривати їх.
Допомога від айтівців – те, що треба прямо зараз
Наразі потрібна допомога із софтом та оптимізацією нашої операційної роботи.
Фонду важко дозволити собі послуги потужних IT-компаній. Ми фокусуємося в основному на допомозі людям, а не на прибутку. Тому, якщо є компанії, які готові зробити разом з нами якусь колаборацію, ми відкриті до співпраці та будемо вдячними за IT-рішення, що покращать нашу операційну роботу. Таким чином ми закриємо ще більше гуманітарних потреб.
До речі, це стане плюсом для всіх: IT-компанія продемонструє, що є соціально відповідальною та допомагає гуманітарному сектору, а ми ефективніше працюватимемо.
Які плани в нас на 2023 рік
Ми разом з ОТГ плануємо зобразити мапу з усіма будинками, які потребують термінового ремонту, щоб люди могли жити в цих будинках. Тому потрібні відповідні будівельні та покрівельні матеріали.
Відновлення прифронтових лікарень – ще один із проєктів, до якого могли б уже долучитися майбутні партнери, бізнес і фонди. Також ми продовжуємо збирати кошти на медичне обладнання та ліки, адже цього ресурсу постійно не вистачає. Наприклад, потрібне обладнання для дитячої лікарні патології новонароджених у Краматорську. Така лікарня взагалі одна на Донецьку та Луганську області.
Ми розуміємо, що зараз гуманітарна допомога все ще має критичну цінність, вона й надалі необхідна. На щастя, вона продовжує надходити, але трансформується. Люди вже хочуть повертатися в домівки, які, на жаль, зруйновані, чи прагнуть відбудовувати зруйновану інфраструктуру: лікарні, школи, будинки культури.
Відповідно, ми фокусуватимемося на цих напрямах. Тобто не тільки допомагатимемо людям їжею, гігієнічними засобами, одягом, але й працюватимемо над тим, щоб відбудовувати країну, модернізовувати, розвивати, допомагати українцям отримувати роботу, щоб із часом гуманітарна допомога вже не була потрібна.